Поняття оцінки та оціночної діяльності

Правові передумови для розвитку професійної оціночної діяльності в Україні були створені з ухваленням на початку 1990-х років законів про приватизацію державного майна. Найбільш активно оцінка майна почала розвиватися з 1995 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 1995 року № 36 було прийнято першу в Україні Методику оцінки вартості майна при приватизації, яка започаткувала розвиток незалежної оцінки майна (на той час експертної оцінки майна), створення професії «оцінювач», становлення професійних асоціацій оцінювачів, розвиток інфраструктури державної оцінки Регулювання процедур проведення оцінки майна у випадках, коли її результати приймалися, затверджувались чи погоджувалися органами приватизації, здійснював Фонд державного майна України. У 1995 році першою професійною організацією оцінювачів в Україні – Українським товариством оцінювачів (УОО) – були прийняті Норми професійної діяльності оцінювачів, які стали першою спробою громадського регулювання методичних засад професійної оціночної діяльності.

В умовах активного реформування відносин власності потреба у послугах з оцінки майна та майнових прав закономірно зростає. Оцінка майна стає широко затребуваною, з’являються такі актуальні проблеми, як примусове відчуження майна за рішенням суду, проблеми земельної реформи, податкової застави, вирішення майнових спорів тощо, об’єктивне вирішення яких багато в чому визначається об’єктивністю оцінки вартості.

У 2001 році вищий законодавчий орган України приймає Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні» , який набрав чинності 7 вересня 2001 року, і відтоді оцінка майна, майнових прав та професійна оцінна діяльність в Україні регулюються відповідно до його положень. Якщо міжнародними договорами встановлено інші правові норми щодо оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, застосовуються правила міжнародного договору.

Оцінка майна та майнових прав – це процес визначення їх вартості відповідно до процедур, установлених положеннями (національними стандартами), затвердженими Кабінетом Міністрів України, методиками та іншими нормативно-правовими актами, затвердженими Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (далі Фонд).

Майном, яке може оцінюватися, є об’єкти у матеріальній формі, у тому числі земельні ділянки, будівлі та споруди (включаючи їх невід’ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби та ін.; паї, цінні папери; нематеріальні активи, зокрема об’єкти-права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.

Оцінка майна та майнових прав проводиться у таких випадках:

• за згодою сторін договору;
  — на вимогу однієї із сторін договору;
• у випадках обов’язковості проведення оцінки, встановлених законодавством;
• за рішенням суду;
• Для цілей досудового вирішення майнових спорів.

Таким чином, професійна оцінна діяльність не вичерпується безпосередньо проведенням оцінки майна та майнових прав, тобто визначенням їхньої вартості.

Результати практичної діяльності надаються у формі звіту про оцінку майна (акту оцінки майна).
З монографії за загальною ред. Н. Лебідь.